• Телефон: +38 (03634) 2-39-69
  • Сайти:

Туризм на Володимиреччині

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Для активного розвитку туризму в районі, налагодження співпраці виконавчих органів, органів місцевого самоврядування, підприємців та місцевих мешканців в напрямку формування оригінальних туристичних продуктів, розробки та впровадження туристичних проектів райдержадміністрацією розроблена та запроваджена  Програма розвитку туризму на 2016-2020 роки  та   Стратегія туристичного розвитку Володимирецького району на 2011-2020 роки. 

Детальніше: Туризм на Володимиреччині

Культура. Галузь в умовах децентралізації

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Sample image

На відміну від освіти і медицини, які отримують державну субвенцію, сфера культури фінансується з місцевих бюджетів. 
Відтак, утримувати таку мережу за кошти, що будуть у розпорядженні місцевих громад після децентралізації, складно. Тому багато закладів культури буде "оптимізовано", в тому числі, й закрито. Насамперед, це стосується бібліотек у сільській місцевості.

 Утримувати таку мережу за кошти, що будуть у розпорядженні місцевих громад, складно, тому багато культурно-просвітницьких закладів будуть «оптимізовані», тобто банально закриті. Насамперед, це стосується бібліотек у сільській місцевості. Адже, для прикладу, у сусідній Польщі таких установ у кілька разів менше, між тим, як бюджети тамтешніх сільських ґмін – набагато більші. 

більшість бібліотек поступово переходять від роботи у форматі "книгосховища" до формату "інформаційно-культурного центру для громади".

заклади культури у процесі об'єднання територіальних громад повинні будуть знайти своє місце, окреслити шляхи подальшого існування та визначити нові напрями надання населенню культурно-мистецьких, інформаційних і дозвільних послуг на європейському рівні.

саме завдяки працівникам культури і освіти непереборне бажання українців жити по-європейськи здійсниться. Адже саме представники цих галузей формують світогляд і духовність людей.

- Сьогодні ми починаємо розуміти, що не держава стоїть над громадянином і диктує йому, як жити, а громадяни формують правила життя в цій державі, - підкреслив посадовець. – В умовах децентралізації фінансування галузі культури буде в повному обсязі.

 

загальнопоширене твердження "Немає школи – немає села", перефразувавши його: "Немає клубу – немає села", оскільки школа працює лише з певною віковою категорією, а працівники культури – з усіма. Саме тому, за його словами, позиція облдержадміністрації полягає в тому, що ніяких скорочень штатних працівників галузі культури не повинно бути. Коштів для фінансування галузі у бюджетах об’єднаних спроможних територіальних громад буде достатньо.

щоб не вийшло після цієї реформи, як у Польщі: десь громада вирішила, що не буде фінансувати клуб, закрила його, а потім схаменулися, а приміщення вже у приватній власності, та й відповідних фахівців немає.
— Так, нас на прикладі Польщі призвичаюють, що у громади може і не бути клубу, бібліотеки. Але культурне дозвілля потрібне. Можливо, в районах, які стануть центрами об’єднаних громад, залишать частину штату районних Будинків культури, і ті заклади будуть працювати як філармонії. Залишаться заклади культури в обласних центрах. Але це не вирішить питання...
— Впроваджувати культурно-просвітницьку роботу на відстані? То як же держава нині, в умовах фізичної та жорсткої інформаційної воєн має виховувати у своїх громадян духовність та патріотизм, надихати молодь відстоювати свою державність, берегти національні культурні цінності, здійснювати культурно-просвітницьку політику?
— Ви такі питання ставите, наче міністру культури. За державу не відповім, на жаль, навіть нам нічого конкретного вона не сказала. На сьогодні немає державної програми збереження чи відродження культурних цінностей. Ми її мали б обговорити, внести свої пропозиції. Єдине, що нам скажуть: готуйтеся до скорочення.
— То який же вихід? Як зберегти заклади культури? Коли громади опиняться у різних економічних умовах?
— Певно, буде об’єднання їх у комплекси, можливо, культурно-спортивні. Можливо, держава буде частково їх фінансувати, а частково треба залучати кошти спонсорів.
— Як залучати? Працівникам культури кажуть: ідіть, просіть інвестора чи владоможця. Ніде законодавчо не прописано: як просіть, скільки. Чому людина, виконуючи свої обов’язки, має просити?
— Правильно питання ставите. Не повинен керівник закладу культури бути залежним ні від політичних сил, ні від грошовитих «хазяїв». Але, мабуть, будуть певні соціальні угоди. Скажімо, представник бізнесу може робити капіталовкладення в культурні проекти, розвиток культурно-спортивного комплексу, за умови, що культпрацівники зобов’язуються обслуговувати свята, корпоративи його підприємства. Як варіант збереження сільського Будинку культури, може бути його викуплення і приватизація за умови збереження цільового призначення. У цьому закладі, комплексі можна проводити урочисті заходи, корпоративи. Рано чи пізно постане питання про створення при ньому творчого колективу. Звичайно, не всі і не скрізь зможуть це зробити.
Ще один варіант — проектна діяльність. У Польщі свого часу цим багато хто скористався. Існує чимало благодійних фондів Євросоюзу, які допомагають фінансово втілювати соціально значущі проекти. Скажімо, у нас районний Будинок культури в аварійному стані. Якщо реформа відбудеться, то, мабуть, для громади Віньковеччини проблемно буде виділити на його капремонт декілька мільйонів гривень. А можна так: приміром, ми з групою працівників культури беремо його в оренду чи викупляємо за доступну ціну. Одночасно працюємо над проектом, який буде називатися «Культурно-спортивний комплекс». І розписуємо, які там будуть надаватися послуги — якісні, нові. Зробити б там басейн, фітнес-зал, бар, тренажерний зал, спортсекції. Звісно, треба знайти інвесторів, аби реалізувати задум. Окрім цього — здавати в оренду зал для офіційних та урочистих районних заходів.
— А яка доля чекає сільські бібліотеки?
— Вони діятимуть у складі отих культурно-спортивних комплексів, якщо буде воля громади. Як інформаційні центри. До речі, в нас у районі бібліотеки дуже добре спрацювали за грантовими проектами, отримали комп’ютери, підключили інтернет, пройшли навчання, зацікавлюють користувачів новими послугами. Хтозна, наскільки затребувані будуть ці послуги за років п’ять-десять. Тим більше, нам твердять: гляньте, за кордоном немає стільки клубів, бібліотек. До чого нас готують? Зараз можу сказати одне: ми працюємо, щоб нині у районі відбулося культурне відродження: діяли колективи, з’являлися нові форми роботи. Ми ще маємо зо два роки часу, щоб утвердитися, підготуватися до реформи і зберегти культурні перлини

доводиться констатувати незадовільну роботу Верховної Ради України щодо законодавчої підтримки культури. За період з початку 2014 р. зареєстровано лише декілька законопроектів, що торкаються сфери культури. Варто відмітити законопроекти, спрямовані на підтримку охорони культурної спадщини. Зокрема, проекти законів «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини» № 1308-1 від 19.12.2014; «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (щодо збереження пам’яток культурної спадщини, внесених до Списку всесвітньої спадщини ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) № 1553 від 22.12.2014; «Про внесення змін до статті 55 Бюджетного кодексу України (щодо охорони історичних та культурних цінностей загальнодержавного значення)» № 1822 від 22.01.2015. Втім, не зважаючи на актуальність охорони культурної спадщини, всі зазначені проекти законів лише подані для ознайомлення парламентським комітетам.   Зареєстрований актуальний проект постанови Верховної Ради України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки України та підтримки національного культурного продукту» № 2022 від 04.02.2015. Однак він також знаходиться на стадії ознайомлення депутатами.   На стадії розгляду знаходяться проекти законів, спрямовані на покращення матеріального стану культури. Зокрема, це проекти законів «Про внесення змін до статті 282 Податкового кодексу України (щодо пільг закладам культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту) № 2094 від 10.02.2015; «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» (щодо процедур закупівель установами (розпорядниками бюджетних коштів) освіти, науки, культури, охорони здоров’я)» № 2158 від 17.02.2015. Також слід відмітити проекти законів № 1354 від 10.12.2014 і № 1359 від 10.12.2014 щодо внесення змін у законодавство для удосконалення фінансової підтримки вітчизняної кінематографії.   Викликає сумнів намір додаткового фінансування сфери культури за рахунок розвитку лотерейного бізнесу. З цією метою були зареєстровані проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державного контролю за лотерейною сферою та спрямування відрахувань від державних лотерей на фінансування медицини, культури і спорту» № 1354-1 від 26.12.2014 і відповідний проект постанови про прийняття за основу зазначеного проекту закону. Ще більш сумнівними видаються наміри легалізувати гральний бізнес із метою отримання додаткових коштів на фінансування культурних проектів, у тому числі кіно, про що йшлося на засіданні колегії Міністерства культури України за участю Прем’єр-міністра України 26 червня поточного року. Культурний розвиток не може фінансуватися за рахунок грошей, отриманих у результаті поглиблення вкрай негативних соціальних наслідків, які пов’язуються із легалізацією грального бізнесу.  Ухвалення таких рішень потребує серйозної експертної роботи і всебічного обговорення. Однак ця робота не проводиться.   Аналогічна незадовільна ситуація простежується щодо підтримки Кабінетом Міністрів України культурної сфери. З початку 2014 року урядом було прийнято декілька розпоряджень, що стосувалися перерозподілу видатків державного бюджету передбачених Міністерству культури України. Зокрема, це розпорядження № 1069-р від 05.11.2014, № 594-р від 25.06.2014, № 593-р від 25.06.2014, № 689 від 26.11.2014. Постановою КМУ № 495 від 03.09.2014 було затверджено Положення про Міністерство культури України. Постановою КМУ № 185 від 18.06.2014 були внесені зміни у порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати грантів Президента України молодим діячам мистецтва. Нормотворча робота Кабінету Міністрів України була спрямована головним чином на вирішення поточних проблем культурної галузі.   За період з початку 2014 року Верховною Радою України і Кабінетом Міністрів України не було схвалено жодного закону або прийнято урядового рішення, які б визначали стратегічні напрями розвитку культурної сфери.   Тому доводиться констатувати, що вищі органи державного управління недооцінюють значення культурної політики. Доречно згадати позицію Президента України, який, виступаючи 9 березня 2015 р. на церемонії вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка, зазначив, «щоб вести дієву боротьбу з агресором, утверджувати незалежність, маємо виробити ефективну модель культурної політики… модерна культурна політика стане і зброєю для перемоги над ворогом, і інструментом реформ».   Перед державою стоїть завдання у стислий термін сформувати ефективну державну культурну політику. До головних її завдань входить: визначення ціннісних пріоритетів суспільного розвитку в умовах економічної кризи і зовнішньої агресії; нейтралізація і протидія розповсюдженню деструктивних ідеологічних установок у громадській свідомості; формування ідентичності в теперішніх умовах.

Читати більше - 
http://www.niss.gov.ua/articles/1872/
© Національний інститут стратегічних досліджень

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

 

    13. Статтю 26 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 23, ст. 177) викласти в такій редакції:

"Стаття 26. Фінансування бібліотек

Основними джерелами фінансування бібліотек державної і комунальної форм власності є кошти відповідно державного та місцевих бюджетів; бібліотек, заснованих на інших формах власності, - кошти засновників.

За рахунок коштів державного та місцевих бюджетів здійснюються фінансування розробки і реалізації програм розвитку бібліотечної справи, будівництво та реконструкція бібліотечних будівель, споруд, приміщень, розвитку дистанційного обслуговування засобами телекомунікацій, інших форм обслуговування жителів віддалених районів, осіб з фізичними вадами.

Суми витрат на поповнення бібліотечних фондів у Державному бюджеті України та місцевих бюджетах виділяються окремим рядком.

Додаткове фінансування бібліотек державної і комунальної форм власності може здійснюватися за рахунок:

коштів, що надходять від господарської діяльності, надання платних послуг;

коштів, одержаних за роботи (послуги), виконані на замовлення підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

доходів від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

грантів, благодійних внесків, добровільних пожертвувань, грошових внесків, матеріальних цінностей, одержаних від фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних;

коштів, отриманих бібліотеками як відсотки на залишок власних надходжень, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти і розміщених на поточних рахунках, відкритих у банках державного сектору;

інших не заборонених законодавством джерел.

Розмір плати за надання платних послуг встановлюється бібліотекою державної і комунальної форм власності щороку у національній валюті України.

Перелік платних послуг, які можуть надаватися бібліотеками державної і комунальної форм власності, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання платних послуг бібліотеками, заснованими на державній та комунальній формі власності, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури.

У разі одержання коштів від надання платних послуг, добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних, з інших джерел, не заборонених законодавством, бюджетні асигнування державних і комунальних бібліотек не зменшуються.

Фінансування приватних бібліотек здійснюється за рахунок коштів власника та інших джерел, не заборонених законодавством".

 

24. Частину першу статті 26 Закону України "Про культуру" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 24, ст. 168) викласти в такій редакції:

"1. Джерелами фінансування закладів культури є:

кошти державного та місцевих бюджетів;

кошти, що надходять від господарської діяльності, надання платних послуг;

кошти, одержані за роботи (послуги), виконані закладом культури на замовлення підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

доходи від реалізації продукції майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

гранти, благодійні внески, добровільні пожертвування, грошові внески, матеріальні цінності, одержані від фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних;

кошти, отримані державними і комунальними закладами культури як відсотки на залишок власних надходжень, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти і розміщених на поточних рахунках, відкритих у банках державного сектору;

інші не заборонені законодавством джерела.

Розмір плати за надання платних послуг встановлюється державним і комунальним закладом культури щороку у національній валюті України.

Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання платних послуг закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури.

У разі одержання коштів від надання платних послуг, добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних, з інших джерел, не заборонених законодавством, бюджетні асигнування державних і комунальних закладів культури не зменшуються".

5. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

.. забезпечити розширення переліку платних послуг, які можуть надаватися державними та комунальними закладами освіти, науки, культури, засобами масової інформації та іншими бюджетними установами;

переглянути та встановити економічно обґрунтований розмір платних послуг, що надаються бюджетними установами;

забезпечити перегляд нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками та клубними закладами з урахуванням демографічної ситуації;

забезпечити перегляд типових та примірних штатів бюджетних установ з метою скорочення керівного, адміністративного, управлінського, господарсько-обслуговуючого персоналу, водіїв, робітників, які обслуговують громадські будівлі, щонайменше на 10 відсотків;

6. Обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування забезпечити:

1) встановлення керівниками державних і комунальних закладів та установ переліку платних послуг, що надаються ними, із зазначенням способу та порядку надання кожної з послуг, розрахунку їх вартості відповідно до економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із їх наданням;

2) розширення джерел фінансування закладів культури шляхом стимулювання позабюджетного фінансування культури (налагодження зв’язків між закладами культури та бізнесом (фандрейзинг);

3) переведення окремих типів закладів на самоокупність;

5) для задоволення потреб населення у високоякісних послугах затвердження у двомісячний строк регіональних планів створення освітніх та культурних округів, об’єднання навчальних закладів, закладів культури, інших бюджетних установ (із збереженням фінансової самостійності) для раціональної концентрації та ефективного використання матеріальних, фінансових, кадрових ресурсів регіону, забезпечивши при цьому:

побудову нової моделі надання послуг музеями та бібліотеками, розширення переліку послуг з організації дозвілля населення з використанням новітніх технологій; створення на базі бібліотек державної та комунальної власності центрів обслуговування громадян, основним завданням яких є задоволення потреб громадян у публічній інформації, забезпечення їх доступу до державних та регіональних електронних інформаційних ресурсів, надання консультативних послуг з питань електронного оформлення звернень до органів державної влади;

6) концентрацію вивільнених та залучених коштів на поліпшенні матеріально-технічного забезпечення бюджетних установ.

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ 
24 грудня 2015 року

№ 911-VIII
 



http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/911-19/print1433764007418398№ 911-VIII Публікації документа:Голос України від 31.12.2015 — № 250;Офіційний вісник України від 15.01.2016 — 2016 р., № 3

 

Системний підхід як методологічна основа дослідження дав змогу простежити сучасну соціокультурну ситуацію в суспільстві, виявити суперечності державної політики у сфері культури, визначити особливості її реалізації й основні напрями оптимізації.

За допомогою структурно-функціонального методу досліджено завдання, функції та основні напрями діяльності органів державної влади і управління, які здійснюють формування і реалізацію державної політики у сфері культури на сучасному етапі й з’ясовано, наскільки їх діяльність є адекватною процесам, що відбуваються в культурному житті суспільства, і сприяє задоволенню культурних потреб громадян.

Для розробки рекомендацій щодо оптимізації механізмів реалізації державної політики у сфері культури застосовані методи моделювання і прогнозування. Крім того, в дисертації використані методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії, єдності історичного та логічного, органічної єдності теорії та практики з метою всебічного дослідження сучасної державної політики у сфері культури.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в обгрунтуванні наукових положень і отриманні нових висновків у галузі державного управління, що мають теоретичне та практичне значення, сприяють оптимізації сучасної державної політики у сфері культури. У дисертації:

·         уперше у вітчизняній науці обгрунтовано напрями реформування державного управління у сфері культури в умовах проведення адміністративної реформи в Україні (децентралізація і демократизація державного управління; впровадження державно-громадської моделі управління у сфері культури, яка грунтується на принципах співпраці, партнерської взаємодії державних структур і громадськості на всіх рівнях управління);

·         удосконалено методологію розробки і реалізації цільових програм культурного розвитку й доведено на прикладі розроблення проекту Державної програми розвитку національної кіноіндустрії на період до 2005 року доцільність впровадження у практику державного управління програмно-цільового підходу як ефективного механізму здійснення державної політики у сфері культури, що уможливлює застосування оптимальних форм, методів управлінської діяльності в умовах обмеженості ресурсів;

·         дістало подальшого розвитку дослідження сутності державної політики у сфері культури, яка полягає в діяльності держави, спрямованій на максимально можливе забезпечення провідної ролі культури в розвитку і самореалізації сутнісних сил людини, збереження національної самобутності народів, утвердження їх гідності й на основі цього визначення основних її завдань у сучасних умовах розвитку українського суспільства;

·         уточнено поняття “культура” як об’єкт державного управління в контексті його застосування в практичній управлінській діяльності (об’єктом державного управління виступає сфера культури, яка забезпечує створення, збереження, поширення і засвоєння духовно-культурних цінностей, що становлять культурний здобуток людини і суспільства);

·         обгрунтовано роль і межі компетенції держави в культуротворчих процесах і зроблено висновок про доцільність використання у державному управлінні .

 

 

Володимирецька ЦСПШБ

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка



публічно-шкільні  бібліотеки Володимирецької централізованої системи публічно-шкільних бібліотек

                                                                   система бібліотек

Таланти твої,Рівненщино! Наші учасники

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Ось і минає ще один робочий рік і вже можна підсумовувати всі недоліки та досягнення у роботі. Обласний центр народної творчості підводив підсумки роботи фестивалем "Таланти твої, Рівненщино", який відбувся 19 грудня у Рівненському драматичному театрі.

Від Володимиреччини за результатами відбору  першого  етапу  фестивалю, який проходив у Сарнах, булизапрошені Троїсті музики «Веселі Солохи» Мульчицького СБК та народний аматорський фольклорний гурт "Берегиня" Городецького будинку культури.

 

У програмі "Берегині" була пісня "Ой у лузі, лузі травка зєлєнаяі танець "Городецька полька". Незважаючи на те, що Миколай з самого ранку влаштував нам випробування транспортом на міцність наших нервів, ми потрапили в драмтеатр на самий початок дійства, практично не маючи часу на те, щоб перевдягнутись у сценічні костюми. Одягали постоли з такою швидкістю, що самі собі дивувались. Хвилювалися й переживали, щоб гарно виглядати на сцені і таки достойно представити своє рідне Полісся. Зал проводжав нас бурхливими оплесками. А додому привезли ми грамоту і сувенір, а ще хороший настрій і вдячність від глядачів.

 

Палко дякували нам "за такий щирий, невимушений спів", за автентичну мову та костюми "такі яскраві і неповторні". А один із глядачів  впевнено сказав, що такими колективами Україна може представляти свою культуру у будь-якій країні світу. А це означає, що  ми рухаємося у правильному напрямку і ні в якому разі не можна зупинятися на досягнутому. Тому ми постійно у творчому пошуку автентичного репертуару і постійно працюємо над вдосконаленнямвиконавської  майстерності.

детальніше: http://rtb.rv.ua/company/tele/news/2016/12/20/chim-zakinchivsya-koncert-narodnoyi-tvorchosti-u-r/ 

Топ-10